Якщо ви раптом виявили, що дитина сказала вам неправду, не варто відразу кричати, лаяти дитину, влаштовувати допити, «вибиваючи» з дитини правду. Агресивна реакція на дитину, коли вона сказала неправду, лише посилює її бажання й надалі приховувати чи спотворювати інформацію, щоб уникнути покарання. Ось що ви можете робити в такі моменти:
1. Не вдавайте, що ви повірили, а спокійно скажіть, що ці слова викликають у вас сумнів. У таких випадках немає нічого кращого, ніж спокійна та розважлива розмова без підвищених тонів. Обов’язково розкажіть дитині про свої почуття, які ви зазнали, розкривши правду за словами дитини. Дитина має почути від вас про вашу образу, побачити, що ви щиро засмучені. Батьківське ставлення до брехні має бути цілком чітким та певним. З одного боку, не треба вимагати зізнань, допитів та суду над «злочинцем», з іншого боку – треба, не вагаючись, називати речі своїми іменами.
2. Не заганяйте дитину в кут, завжди залишайте можливість покаятися і самому зізнатися у брехні. Якщо ж це станеться, обов’язково похваліть і висловіть впевненість в тому, що подібне більше не повториться.
3. У будь-якому випадку дитина повинна знати, що говорити неправду батькам немає необхідності. Подумайте, що заважає дитині бути відвертою з вами, чому вона приховує ті чи інші факти. Намагайтеся стати зі своєю дитиною близькими людьми, яким брехня просто не потрібна. Формуйте довірливі стосунки з дитиною!
4. Частіше показуйте дітям, що ви їх любите без будь-яких умов, незалежно від помилок, що кожен у житті робить великі і маленькі промахи, кожен має право на помилку.
5. Якщо ви хочете навчити дитину бути відкритою і чесною, то ви повинні бути готові вислухати від неї часом і гірку правду, а не тільки те, що вам приємно.
6. Завжди тримайте своє слово. Якщо ви не можете виконати обіцянку, поясніть дитині, чому ви це не можете виконати, і обов’язково попросіть вибачення.
Якщо необхідна допомога звертайтеся до фахівців!
З повагою до Вас та з любов’ю і турботою до наших дітей,
Психологічний центр Європейського колегіуму