Навчання – це стадія формування дітей, і шкільні оцінки є частиною процесу. Оцінки не характеризують вашу дитину. Оцінка не встановлює цінності дитині як особистості. Хочеться відмітити, що ставлення дитини до оцінок багато в чому залежить від нашого ставлення до них. Якщо ми, кажучи про школу, перш за все, розпитуємо про оцінки і бурхливо реагуємо як на хороші, так і на погані, для дитини оцінка стане основною частиною шкільного життя. А основними повинні стати здобування знань, формування вмінь та навичок, а особливо важливим є спілкування з однолітками, комунікація!
Пам’ятайте, що, караючи дитину за оцінки, ви не підвищите її успішність, але можете їй морально нашкодити, озлобити, зробити брехливою, боягузливою, а іноді впертою і грубою.
За статистикою, лише для 20% дітей оцінка є мотиватором їх навчання, для інших важливим є вміння застосовувати знання та навички на практиці, в житті. Оцінка дає ілюзію контролю майбутнього дитини. «Ось я зараз витягну дитину на потрібне значення параметрів 10, 11, 12, і це буде гарантом її щастя в майбутньому». Але оцінка не є маркером майбутнього щастя, не є маркером здібностей.
Що ж таке справжня оцінка? Оцінка – це те, наскільки дитина засвоїла в школі матеріал, це лише оцінка за розуміння та запам’ятовування певного контенту і тільки. Не треба надавати їй додаткових критеріїв.
Рекомендації психологічного центру:
1) Не сваріть свою дитину за погану оцінку. Їй дуже хочеться бути у ваших очах хорошою. Якщо бути такою не виходить, дитина починає брехати і вивертатися.
2) Співчувайте своїй дитині, якщо вона довго працювала, але результат її праці не високий. Поясніть їй, що важливий не тільки високий результат. Більше важливі знання та вміння вчитися, які вона зможе отримати в результаті щоденної наполегливої праці.
3) Оцінка не завжди є показником того, наскільки дитина просунулася у своєму розвитку. Підтримуйте дитину в її, хай не дуже значних, але перемогах над собою, над своєю лінню.
4) Ніколи не висловлюйте сумнівів з приводу об’єктивності виставленої вашій дитині оцінки вголос.
5) Є сумніви – йдіть у школу і спробуйте об’єктивно розібратися в ситуації.
6) Оцінка не є показником того, наскільки дитина відповідальна. Дитина може бути надзвичайно відповідальною в іншій сфері, де в неї є безпосередній інтерес.
7) Оцінка не є гарантом успіхів у майбутньому. Соціальний інтелект або емоційний у школі не оцінюються, але можуть допомогти людині зробити кар’єру.
8) Оцінка не є показником здібностей. Може бути так, що здібності є, але немає бажання. Або здібності дитини не вписуються в рамки шкільних предметів.
9) Не погрожуйте дитині і не обіцяйте нічого за шкільні оцінки. Позитивне підкріплення не означає, що ви повинні дарувати щось дитині як нагороду, коли вона отримує очікувані результати. Натомість ви повинні висловити заохочення і поздоровлення. Також не погрожуйте своїй дитині та не обіцяйте те, що ви не плануєте виконувати.
10) Будьте прикладом для своєї дитини. Демонструйте позитивні результати своєї праці, щоб дитині хотілося наслідувати Вас.
З повагою до Вас та з любов’ю і турботою до наших дітей,
психологічний центр Європейського колегіуму.
